Ефект Матильди

Невеличкий мозковий штурм: «Чи можете Ви назвати: п’ятьох відомих жінок-вчених, відомі наукові відкриття жінок, кількість жінок-Нобелівських лауреаток»? Здогадуюся, що зіткнетесь із певними складнощами. Бо, ми мало знаємо про видатних жінок-вчених та їх наукові відкриття.

Спершу про це голосно заявила американська суфражистка і активістка Матильда Гейдж (1826-1898) у своєму есе «Жінка як винахідник» (1870 р.). Досліджуючи роботу жінок-вчених вона помітила, що їх внесок у науку нівелюють, а досягнення часто приписують собі їхні колеги-чоловіки. Матильда вважала, що таке систематичне нехтування внеску жінок у науку є край несправедливим, формуючи гендерні упередження щодо них.

Але її голос не був почутий більшістю спільноти. Лише у 1993 р. американська дослідниця історії науки Маргарет В. Росітер, вивчивши п’ятсот біографій жінок-вчених, спростувала оманливі упередженні твердження про жіночий розум і показала дійсну роль жінок у світовій науці. Саме вона ввела в науковий обіг нехтування внеску жінок у науку поняття ефект Матильди.

Сьогодні в науковому світі це явище розглядається як систематична дискримінація і нівелювання вкладу жінок-вчених у дослідження, роботи яких часто приписуються їх колегам-чоловікам. Хоча, в більш широкому розумінні, цей термін може стосуватися різноманітних проявів сексизму.

Зрозуміло, що всі бажають прикладів. А вони є:

  • аналіз понад тисячі наукових публікацій 1991-2005 років встановив, що вчені-чоловіки частіше цитують публікації авторів чоловічої статі, ніж жінок.
  • Швейцарські дослідники встановили, що ЗМІ частіше звертаються до вчених-чоловіків з проханням взяти участь у виставках, ніж до їх колег-жінок.
  • Американські вчені-чоловіки як і раніше отримують більше визнання і нагород у порівнянні з вченими-жінками, незважаючи на аналогічні досягнення. Хоча сьогодні ця різниця зменшується.
  • У 2012 році нідерландські дослідниці довели домінуючу роль статі при оцінці кандидатів на посаду професора. Це притаманно і іншим країнам.
  • Нейробіолог Бен Баррес, спочатку був жінкою, але у сорок років він зробив операцію по зміні статі, ставши чоловіком. І тоді на собі відчув прояв ефекту Матильди, а саме: зміну ставлення до себе колег – більшої уваги і поваги до своєї наукової роботи.

Приклади науковиць, що зіткнулись з ефектом Матильди:

  • Роботи італійської лікарки ХІІ ст. Тротуле Солернська після її смерті приписали чоловікам.
  • Ключові дослідження Нетті Стівенс(1861-1912), що відкрила систему визначення статі XY у хрущака борошняного приписують тогочасному видатному генетикові Томасові Моргану. Хоча саме Н. Стівенс відкрила, що стать організму визначається його хромосомами, а не середовищем чи іншими чинниками.
  • Мері Вайтон Калінз (1863-1930) відкрила зв’язок між тривалістю стикання з певним явищем і швидкістю пригадування, але ці відкриття, разом з її методом пов’язаних асоціацій, згодом використають Георг Мюллер та  Едвард Тітчченер, без згадки М. Калкінз.
  • Герті Корі (1896-1957), біохімікиня, Нобелівська лауреатка, роками працювала помічницею власного чоловіка попри те, що мала кваліфікацію такого ж рівня для професорської посади.
  • Розалінд Франклін (1920–58) – визнана як авторка принципового внеску до відкриття структури ДНК у 1953 р., але тоді її праця не була належним чином оцінена. А от Френсіс Крік та Джеймс Ватсон отримали за це відкриття Нобелівську премію в 1962 році. Хоча Ватсон описав принципову важливість її внеску у своїй книзі «Подвійна спіраль» лише у 1968р.
  • Марта Готьє (нар. 1925) – сьогодні визнана за відкриття хромосомної аномалії, що призводить до синдрома Дауна, але раніше його приписували виключно Жеромові Лежену.
  • Маріан Даймонд (нар. 1926) експериментально відкрила феномен  нейропластичності, що суперечив попереднім нейрологічним догмам. Але першорядну роль в її впливовій праці у 1964 р. віддали двом її другорядним співавторам – Д. Креху та М. Розенцвейґу. Після протесту М. Даймонд її ім’я поставили на перше місце.
  • Гаррієт Цукерман (нар. 1937)  – була вказана співавторкою Р. Мертона у концепції ефекту Матфея.
  • Адель Голстайн, Кей МакНалті, Бетті Дженнінгз, Бетті Снайдер, Мерлін Вескоф,  Френ Байлас та  Рут Ліхтерман – програмістки першого в світі комп’ютера ENIAC зробили ґрунтовний внесок до проекту. Але в історії про них зазвичай не повідомляють.

А скільки невидимих жінок у науці було в Радянському Союзі, зараз в Україні? А скільки ще невідомих жінок в науці в світі, що постраждали від Ефекту Матильди!

Але, попри всі перешкоди, жінки, за більш, ніж 2000-ню історію цивілізованого життя, довели – їм підвладне все! І наука, зокрема.

Поділитися цим:

0

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Света Задорожная

33
Коментарі: 2Публікації: 60Реєстрація: 07-04-2020

You may also like...

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Авторизація
*
*
Войти с помощью: 
Реєстрація
*
*
*
Войти с помощью: 
Генерація паролю