Побутовий булінг. Де порятунок від пекла?

Команда проекту «Мир у цифровий час», що працює  на Сумщині, намагається виокремлювати обставини, що стають на перешкоді спілкуванню між людьми. Іноді такі обставини настільки гострі та драматичні, що вони безпосередньо зашкоджують психологічному стану окремих осіб та спільнот.

Одна з таких проблем – булінг на побутовому рівні.

Ми намагалися опрацювати цю розповідь молодої дівчини, що живе без батьків з бабусею у формат статті. Але не вийшло. Тому публікуємо текст без змін.

 

«Вчора я викидала сміття, коли до мене звернулася сусідка С, яка вже 5-й день цькує за гілки вишні (ми доглядає за ними і вони можна сказати стали нашою власністю), зламані сміттєвозом. В п’ятницю 8.10 (в день події) за її словами, типу “зламали – зупиніться і в киньте їх”. Я жартівливо відповіла, що лінь мабуть було, а їй почулося або вона так захотіла, що то мені ліньки. Нащо я отримала теж саме і зрозуміла, що сенсу розмовляти далі нема, бо це як горохом об стінку. В наступні дні вона ходила і травила цим, але я не звертала на неї уваги. Вчора  у  закінчився терпець і, сказавши їй, що вони мені потрібні і нікому не заважають, бо лежать на узбіччі, вона завела свою стару платівку тому, що їй на очі муляє.

У нас, як на зло, якраз поруч палісадники. Розрослася її алича, багато гілок на нашій стороні, кожного року листя опадає до нас, урожай також, гілки все далі й далі ростуть, а я дурне – прибираю. Вирішила ж я їй сказати, і що ви думаєте!? “Де? Та що ти вигадуєш?” Я ж після травлі отих гілок, не витримала і знову почала говорити, якого дідька вони на моїй стороні і чому я маю за ними доглядати, бо вони мені заважають і витрачати час на них не збираюся. Вона як мимо вух, “вони мені не заважають”. Далі була суперечка.

Вона ніде не працює, крім як виставляє мене (всю мою родину також) в поганому світлі перед іншими, перекручуючи все з ніг на голову. Я ж як повернулася до квартири, виглянула у вікно, дивлюсь, вона одній поскаржилася, потім покликала іншу, яка нічим не краща її. Це ж тепер всім, кого зустріне – розповідає. Якось я йшла з магазину і почула якісь голоси з її сараю. Прислухалася, а то вона з сараю говорить про мене ганебну маячню.

Таке ставлення з її боку не вперше… Приблизно 5 років тому ми переїхали сюди (в квартиру двоповерхового будинку), якраз під квартиру цієї сусідки С. І як ви розумієте, поки облаштуєшся, туди сюди, вся ця метушня з речами. Отже, ми не встигли повісити штори. Так вона комусь зі своїх родичів зателефонувала і наскаржилася, що в нас відсутні штори, і так пішла ланцюгова реакція по всім, як це часто буває, аж потім до нас дійшла. Ми звичайно звернули на це увагу й замовили, повісили, щоб задовольнити її “его”.

Інша ситуація, коли я йшла по своїх справах і наткнулася на малесеньке самотнє кошеня, мені ж стало шкода її і я забрала до себе. Сусідка К. навпроти попередила, що ми ще пізнаємо лиха і довго не прийшлося чекати. Спочатку було все гаразд, кішка звикла, ходила в лоток або на вулицю. Ця ж добродійка С. зверху почала її впускати в квартиру, розкриваючи навтсіж двері без стуку. Звичайно, нам не сподобалося, що вона так нахабно себе веде і сказали їй про це – припинила. Через декілька місяців дізнаюсь від неї, що кішка «наробила» на їх поверсі і вона ж звичайно це бачила. Я ж промовчала, запах днів  три стояв, поки не прибрав чи сусід,  , чи навіть вона сама. Через пару місяців хтось «наробив»  біля її сусідів Ш., але я впевнена, що це не моя кішка, бо вона ночувала в квартирі. Вона нацькували їх, що це наша кішка. Зустрілася я з цими сусідами Ш.  в магазині і вона запитує чи не моя то кішка. Тобто подумати головою ні, а от послухати когось – так. От так її накрутили, що відразу на нас гадає. Після цього випадку ця ж лукава сусідка С. два тижні виговорювала за кішку. Бувало кішка забруднювала підвіконня в під’їзді, але ж вона не одна така і це можна прибрати, нічого страшного в цьому немає. Цій С. же не сподобалося і вона проходячи повз мене, пробурмотіла, хто його мазати буде. Десь приблизно через дві неділі сусідній під’їзд поставив металеві двері і всі коти рвонули до нашого і «наробили». Я ж вранці до десятої спала, прокинулася відкрити курей. Відчиняю двері квартири і ця сусідка С. налітає, що тут все загадили, а я ж така погана, не прибрала і вона своїми білосніжними рученьками працювала. Я нічого не розуміючи, почала “відбиватись”, що знову мене в чомусь звинувачують і почала їй розказувати: “це кішка не моя і чого це я повинна прибирати”, ще щось в пориві накричала й пішла по справах. На наступний день вона пожалілася сусідам Ш. на моїх очах, можна сказати. Я у цей час несла воду з криниці, ця ж сусідка Ш., без розбору, після розповіді сусідки С. почала кричати, як тільки побачила мене, типу “побачу ще раз твою кішку біля своїх дверей – уб’ю”. У відповідь отримала, що нічого спихати все на мою кішку і я пішла до квартири. Через хвилину я вийшла до курей, а вони вдвох налетіли на мене, пригрозили, хто чоловіком, хто сином. Ви вже розумієте, що я “відбивалася” від них як могла. Вони ще й претензії пред’являли “чому я підвищую голос на них і де моя повага до старших”. Якось закінчилася ця перепалка. Не знаю, що вона їй наговорила, щоб так кидатися на людей, як собака по команді. Через декілька днів чи навіть на наступний день, не буду брехати – не пам’ятаю, виявляється, що вони зловили на гарячому шкідника і моя кішка не причому. Ніхто навіть не вибачився з них, бо вважають, що вони праві й так треба. От скажіть, де та справедливість!? За таке цькування я віддала кішку знайомому, щоб не породжувати нових конфліктів.

Наведу ще пару прикладів про цю  С.

Вона рубає м’ясо в квартирі, й це не вперше. В мене від її цюкань серце в п’ятки падає, у сусідки К. дитина перелякалася від такого шуму, а в моєї бабусі серце ледь не стало та ще й до того вона  хворіє, а ця лише добавляє. Бабуся вирішила запитати в неї, чи то вона. Як ви гадаєте? Все як завжди. “Та я ж тільки вперше й тихо”, а що це було приблизно о 5 ранку і на весь дім – нічого. Говорити їй щось безнадійно, бо все одно вважає себе правою.

В її сусідів Ш. виріс бур’ян біля сараю, поруч з її парканом. Вона ходила дотошнювала мені і сусідці К.: “як це так, це ж наш під’їзд, треба прибрати, люди ж дивляться”. Сусідка К. не витримала цього натиску і сказала, що то не її діло. Через деякий час ці сусіди Ш. самі прибрали й викинули сміття.

А ось недавно їй набридли коти сусідки К. і вона ходила травила її, поки тієї чоловік К. не поставив “засовку”. Не порадившись з усіма, вона нібито закриває на ніч під’їзд. Вона не думає, що хтось може повернутися і не потрапити до своєї квартири.

Цькує по різному приводу аби всі ходили струнко під нею і мовчали, дотримуючись її “встановлених правил”. Цькує людей один на одного. Це виявлялося в тому, що особисто людині не каже, а підбурює інших».

Ось така історія… Тільки поєднавши зусилля, ми можемо протистояти таким ганебним явищам, які отруюють наше життя. І ми разом маємо визначати способи протидії булінгу!

 

0

Автор публікації

Офлайн 17 години

O_Tuliakov

11
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 16-08-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю