Ґендерне співвідношення економічно активного населення Луганської області у 2015-2018 роках

Поняття ґендерну охоплює великий спектр характеристик особливості, в залежності від яких і формується шаблон ставлення до представників певної соціально-демографічної групи. Стереотипне відношення до людини в залежності від її ґендеру породжує професійну сегрегацію – стійку тенденцію опанування людьми (чоловіками й жінками) різних професій, посадових позицій і видів діяльності, залежно від їхньої статі.[1, с.339]

В Україні правова система наділяє жінок і чоловіків формально рівними правами, у тому числі і в економічній сфері. У суспільстві розвивається і закріплюються розуміння рівноправності обох ґендерів. Проте, у чоловіків і жінок досить сильно відрізняється якість зайнятості, що тягне за собою певні ризики. Економічна нерівність може дорого коштувати суспільству в силу низки причин: а) легітимність ринкової політичної системи, яка відображена в законах та діяльності інститутів і отриманих результатів, може бути оскаржена внаслідок відсутності рівності; б) значна частина кваліфікованих і високоосвічених трудових ресурсів можуть бути не задіяні; в) нерівність економічних можливостей може призвести до суттєвих побічних наслідків для соціальної згуртованості і стабільності. [2, с.44]

У Луганській області на підконтрольних Україні територіях за останні роки значно змінилась демографічна ситуація. Починаючи з 2014 року на ці території хлинув потік переселенців, який складався, здебільшого, з пенсіонерів, дітей, осіб з інвалідністю, одиноких батьків або матерей, що впливало на ґендерний склад населення. У зв’язку із цим прийнято рішення щодо відтермінування запровадження експерименту ґендерно орієнтованого бюджетування на рівні місцевих бюджетів Луганської області на період до стабілізації суспільно-політичного та соціально-економічного становища в регіоні. Ґендерний аудит, моніторинг та оцінка реалізації політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в області не проводились. [3, с.18]

За даними Луганського обласного центру зайнятості (табл. №1), серед усіх зареєстрованих працевлаштованих у 2015-2018 роках 42% жінок. Загалом, тенденція стабільна та коливається у межах 3%.

Усього 2016 рік 2017 рік 2018 рік
86 87 90
жінки 66 67 67
чоловіки 20 20 23

Таблиця №1 «Чисельність осіб, працевлаштованих Луганською обласною службою зайнятості (у т.ч. за договорами цивільно-правового характеру та самостійно)[1]»

Проаналізовані дані щодо працевлаштування та ґендерного розподілу штатних працівників у владних структурах області. Аналіз апарату Луганської обласної державної адміністрації (подробиці у табл. №2) показав, що в апараті працює переважна більшість жінок і ця тенденція триває вже три роки.

Усього 2015 рік 2016 рік 2017 рік 2018 рік
12444 14459 15803 17944
жінки 5424 6159 6387 7578
чоловіки 7020 8300 9416 10366

Таблиця №2 «Ґендерне співвідношення апарату Луганської облдержадміністрації[2]»

 

Підраховані дані, надані місцевими органами влади, щодо ґендерного розподілу посад районних, міських, сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад. Виявлено, що станом на 2018 рік на всіх зазначених ланках влади переважають жінки (54%). Проте чоловіків 46%, це говорить про наближення до ґендерного балансу. Проаналізувавши усю кількість голів цих рад, можна дійти до висновку, що ґендерний розподіл не є рівним. Тобто, пост голови ради (сільської, селищної, районної, міської) займають переважно чоловіки – 71%, жінки – 29% (125 та 50 осіб відповідно). Треба зазначити, що лише у Старобільську жінка очолює міську раду, а більшість жінок очолюють селищні чи сільські ради. Ідентична ситуація і з заступниками голів рад на всіх рівнях (63% чоловіків та 37% жінок).

Серед депутатів виявилось більше жінок (56%), ніж чоловіків (44%): 1512 та 1202 осіб відповідно. Проте, переважна більшість депутаток зафіксована у селищних та сільських радах, а у міських та районних радах зафіксована переважна більшість чоловіків.

Звісно, порівняно з попередніми роками жінок у керівних радах стає все більше, динаміка є, але вона повільна і не стабільна. На різних ланках влади існує схожа тенденція – чим вагоміша посада, тим менше жінок на ній простежується.

Цікавим виявився той факт, що незважаючи на те, що при владі найбільше чоловіків, в громадських же радах більше жінок. При чому як серед тих, кто займає керівні посади, так й серед членів цих рад. Загалом, до громадських рад залучено 216 осіб (119 жінок і 97 чоловіків), з них 14 осіб обіймають керівну посаду голови(8 жінок, 6 чоловіків), а 19 осіб посаду заступника(10 жінок та 9 чоловіків). Таким чином, можна зазначити, що у громадських радах домінують жінки, така тенденція може бути пов’язана як з бажанням жінок впливати на рішення влади, де більшість саме чоловіків, або з тим, що чоловіки не сприймають дорадчий орган як джерело доходів та як «соціальний ліфт».

Сильний ґендерний дисбалансу спостерігається серед працівників поліції. За даними Головного управління національної поліції у 2018 році в Луганській області у поліції служить 26% жінок, а чоловіків відповідно 74%.

А ось кадровий склад суддів в Луганській області станом на 01.02.2018 доводить іншу тенденцію. За даними територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області кадровий склад судів налічує 110 осіб, з них 47 чоловіків та 63 жінки (43% та 57% відповідно), що говорить про більшість жінок-суддів. Кадровий склад працівників апаратів судів у Луганській області має переважну кількість жінок: 422 особи, що складає 78% від загальної кількості цих працівників.

Важливими виявились дані кадрового складу органів прокуратури Луганської області станом на 22.03.2019 року. Вони ілюструють, що загалом у регіональній та місцевій прокуратурах працює на 4% більше жінок (чоловіків 223, що складає 48%, а жінок 244, що складає 52%). Але якщо у місцевих прокуратурах домінують жінки (54%), то у регіональних – чоловіки (55%). Проте, гарним показником ґендерного дисбалансу є те, що керівниками, першими заступниками, заступниками керівників регіональної прокуратури, керівниками місцевих прокуратур, а також начальниками відділу місцевої прокуратори є тільки чоловіки (5, 4, 11 осіб відповідно). Жінки ж переважають на посадах державних службовців у регіональній прокуратурі (28 жінок та 7 чоловіків), прокурора місцевої прокуратури (90 жінок та 71 чоловік), державних службовців у місцевій прокуратурі (43 жінки та й 1 чоловік). Посадами, які займають лише жінки, є посада старшого слідчого в особливо важливих справах та працівників, які виконують функції з обслуговування (діловод, архіваріус, завідувач складу).

Таким чином, у середньому за останні роки у Луганській області кількість працевлаштованих жінок на 10% нижча у порівнянні с чоловіками, що може свідчити про гендерну дискримінацію під час працевлаштування. Аналізуючи рівень роботи чоловіків і жінок, можна відзначити, що в деяких сферах він досить близький до гендерного балансу, проте, модель працевлаштування «чим вища посада – тим більша вірогідність, що її займатиме чоловік, а не жінка» зберігається. Динаміка збільшення жінок на керівних посада є, але вона дуже повільна і нестабільна. Проявляється проблеми з вертикальною мобільністю жінок, що потребує уваги зі сторони політиків і вчених.

Для утвердження гендерної рівноваги, на мою думку, слід впровадити в Луганській області і в Україні ряд додаткових заходів, які мають привести до позитивних результатів:

  1. покращити гендерну рівновагу у політичній сфері методом введення тимчасових квот для жінок для досягнення паритетної демократії: більша кількість жінок в системі управляння допоможе зробити відношенню до гендерного питання у владних структурах більш справедливим і об’єктивним;
  2. ліквідувати гендерні стереотипи в сферах взаємодії у суспільстві (ЗМІ, освіта і т.п.);
  3. збільшити для жінок можливість поєднання праці і сім’ї (збільшення і покращення послуг догляду за дітьми та інвалідами, унормування дистанційного працевлаштування);
  4. Посилення захисту економічної незалежності жінок.

Список використаної літератури

  1. 1. Близнюк В. Гендерні відносини в економічній сфері. Основи теорії ґендеру. Київ: «К.І.С.», 2004 с.325 – 352
  2. 2. Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті Європейської стратегії України. Центр Разумкова, 2016. URL: https://razumkov.org.ua/upload/Gender-FINAL-S.pdf
  3. 3. Луганська область. Ґендерний профіль. Публікація проекту ООН Жінки «Ґендерна рівність у центрі реформ, миру та безпеки» URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/sites/default/files/inline/files/lugansk.pdf

 

[1] Дані Луганської обласної служби зайнятості

[2] Дані Луганської обласної державної адміністрації

0

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

lnu.katemix@gmail.com

1
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 12-10-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю