Ціннісні орієнтири молоді Луганської області: результати опитування

Постановка проблеми. Модель поведінки будь-якої людини безпосередньо залежить від того, які вона має ціннісні орієнтири, так званий «моральний компас». Ціннісні орієнтири виступаюсть «стержнем» людської свідомості, яка, в свою чергу, забезпечує цільність людини і проявляється у певному типі її поведінки, в інтересах, переконаннях і поглядах. У всі часи існування нашого суспільства молоде покоління завжди було і, наразі, є  рушійною силою, яка відповідає за всебічний розвиток суспільства. Молодь, або молоде покоління  – це та частина населення України, яка знаходиться у віковому діапазоні від 14 до 35 років. Для забезпечення кращого майбутнього нашого суспільства слід дослідити процес становлення ціннісних орієнтирів у молоді, виявити, як сама молодь ставиться до різних типів ціннісних орієнтацій, що саме впливає на формування того чи іншого орієнтиру, як можна вплинути на процес формування орієнтирів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для кращого розуміння сутності поняття «ціннісні орієнтири» доцільним буде розглянути теоретико-методологічне обгрунтування такого поняття, як «цінність». Важливість дослідження цього питання можна дослідити у працях таких відомих вчених і суспільних діячів М. С. Кагана, А. Маслоу, Ф. Ніцше, К. Ясперса, А. Камю, О. Ф. Лосєва, В. Розанова, М. Шелера та ін. За Шелером: цінність є феноменом, що самопроявляється в акті «емоційної інтуїції».

Проблематикою формування ціннісних орєнтирів у молоді також займаються М. Корнєв, В. Бебик, М. Головатий, Є. Головаха. Вчені дослідили шлях становлення орієнтирів і дійшли висновків, що вони формуються протягом усього життя, шляхом соціалізації людини [1].

Мета статті. Головною метою цієї роботи є визначення ціннісних орієнтирів молоді Луганської області методом опитування протягом 2020 року і надання рекомендацій органам влади, молодіжним та громадським організаціям, навчальним закладам  щодо роботи з молоддю.

Виклад основного матеріалу. XXI століття цілком правдиво можна вважати ерою новітніх технологій, необмеженності, вседозволенності у діях, думках, поведінці тощо. Молодь стає все більш розкутою, але разом з тим – і більш вразливою. Вони легко піддаються впливу сучасних технологій, пропаганді розкутого способу життя, куди входять і шкідливі звички, і руйнування звичних суспільству традицій, норм, правил поведінки, що прямо впливає на становлення тих чи інших цінностей індивіда.

Народжуючись на світ, що вже має свою структуру, ієрархію речей та відносин, кожна пересічна людина отримує вже готові умови для власного існування. Вона обов’язково повинна сприйняти і їх в собі, а потім зрозуміти те суще свого сьогодення і почати рухатися до майбутнього. Людина здійснює своє існування через ціннісно-матеріальну діяльність. Причому ціннісно-матеріальне слід трактувати як особливий факт людського життя, в якому і ціннісне, і матеріальне існують завдяки своїй взаємозалежності та невід’ємності. Цілком будь-яка матеріальна дія людини наповнена певним ціннісним відношенням як до об’єкта, на який спрямована ця дія, так і до самої цієї дії. Ціннісне відношення не може виникнути та існувати окремо від матеріальної дії. Тому матеріальні відносини тісно вплетені у створення цінностей [2]. Шелер розглядає цінності як незалежні від свідомості активні обєкти, які діють на субєкт за допомогою своїх носіїв. Цінності виступають у феноменологічнії аксіології як дієве начало, а субєкт залишається пасивним, лише споглядаючим їх [3]. Також її можна визначити як феномен, якого немає поза спрямованою на неї свідомістю (К. Ясперс, А. Камю).

Як самостійне поняття визначення ціннісних орієнтацій у вітчизняній науці вперше було наведено в праці А.Г. Здравомислова та В.А. Ядова ”Отношение к труду и ценностные ориентации личности”(1966). Вчені розуміють під ціннісними орієнтаціями установку особистості на ті чи інші цінності матеріальної та духовної культури суспільства. Ціннісні орієнтації є надзвичайно важливим компонентом структури особистості, в них, начебто, зберігається весь життєвий досвід, який був зібраний особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли та почуття людини та з точки зору якої вирішується багато життєвих питань [4, с.191].

Найвідомішою методикою вимірювання ціннісних орієнтації є діагностика Ш. Шварца (Schwartz Shalom H.). Під цінностями Шалом Шварц мав на увазі «пізнані» потреби, які безпосередньо залежать від культури, середовища, менталітету конкретного суспільства. В основі опитувальника Шварца лежить теорія, згідно з якою всі цінності поділяються на соціальні та індивідуальні. Опитувальник розроблений Шаломом Шварцем в 1992 році. При розробці опитувальника автор використовував методику Рокича, якісно модифікувавши, розширивши і удосконаливши її концептуальну базу [5]. У даному дослідженні методика психолога модифікована та спрощена.

У даному дослідженні аналізуються сім типів цінностей замість десяти, як у класичній методиці Ш.Шварца. З відповідями респондентів можна ознайомитись у табл. 4.

Таблиця 4

Розподіл відповідей на питання: «За п’ятибальною шкалою оціни наскільки важлива для тебе кожна цінність як керівний принцип у твоєму житті»

Зовсім не важлива Важливість нижча за середню Середня важливість Важливість вища за середню Дуже важлива Протирічить моїм життєвим цінностям
Багатство та гроші 3,1 9,3 23,9 30,1 32,5 1,0
Особиста незалежність, бути самостійним 1,4 2,9 11,7 23,0 58,1 2,9
Професіоналізм 1,2 2,4 11,0 17,7 63,4 4,3
Побутовий комфорт 1,2 4,5 13,4 26,8 51,0 3,1
Здатність вирішувати важливі проблеми 2,9 2,9 11,7 23,2 55,5 3,8
Отримання нових знань, навчання 1,4 2,9 12,7 25,1 54,3 3,6
Спілкування з близькими по духу людьми, друзі 2,4 4,5 8,4 21,1 58,6 5,0
Розваги 2,2 10 27,3 29,4 27,5 3,6
Влада над людьми 20,1 20,1 26,8 16,3 10,3 6,5
Єднання з природою 6,0 14,6 29,9 24,4 23,2 1,9
Кохати та бути коханим (ною) 4,3 4,3 9,8 19,6 55,5 6,5
Міцне здоров’я 1,7 3,8 6,0 10,3 68,7 9,6
Міцні сімейні стосунки та міцна родина 2,6 3,6 7,4 12,2 65,3 8,9
Визнання, слава 12,4 17,7 29,4 21,5 15,3 3,6
Подорожі, подорожувати світом 4,1 5,5 17,7 25,8 40,7 6,2
Соціальна та громадська активність 6,2 12,9 26,8 29,7 22,2 2,2
Активна громадянська позиція 7,2 14,8 26,6 24,9 24,9 1,7
Відповідальність 2,2 6,0 8,6 23,9 53,6 5,7

 

Завданням розробленої схеми 1 є виявлення важливості кожного з типів у загальному ціннісному портреті молоді Луганської області. Таким чином, опитувальник надає змогу сформувати ціннісний портрет сучасної молоді.

Зі схеми 1 видно, що найважливішими цінностями для молоді Луганської області є трійка ціннісних кластерів, які отримали майже однакові позитивні відповіді, які коливаються у діапазоні похибки (79,4%, 78,3% та 77,5% відповідно): Self-Direction (Самостійність), Security (Безпека) та Benevolence (Доброта).

Визначальна мета Self-Direction (Самостійність) складається в самостійності мислення і вибору способів дії, в творчості та дослідницькій активності.

Мотиваційна мета Security (Безпека) – безпека для інших людей і себе, гармонія, стабільність суспільства і взаємовідносин. Вона походить від базових індивідуальних і групових потреб. На думку Ш. Шварца, існує один узагальнений тип цінності безпеки (а не два окремих – для групового і індивідуального рівня). Пов’язано це з тим, що цінності, які стосуються колективної безпеки, в значній мірі відображають мету безпеки і для особистості (соціальний порядок, безпеку сім’ї, національного безпеку, взаємне розташування, взаємна допомога, чистота, почуття приналежності, здоров’я).

Завершує трійку лідерів серед типів цінностей тип Benevolence (Доброта). Це більш вузький «просоціальний» тип цінностей. В його основі лежить доброзичливість сфокусована на благополуччі в повсякденній взаємодії з близькими людьми. Цей тип цінностей вважається похідним від потреби в позитивній взаємодії, потреби в об’єднанні та забезпеченні процвітання групи. Його мотиваційна мета – збереження благополуччя людей, з якими індивід знаходиться в особистих контактах (корисність, лояльність, поблажливість, чесність, відповідальність, дружба, зріла любов, сім’я).

Серединою ієрархії ціннісних орієнтацій є Achievement (Досягнення) та Hedonism (Гедонізм). Визначальна мета першого зазначеного типу цінностей – особистий успіх через прояв компетентності відповідно до соціальних стандартів. Прояв соціальної компетентності (що становить зміст цієї цінності) в умовах домінуючих культурних стандартів тягне за собою соціальне схвалення (освіта, професійні компетенції, соціальна активність). Мотиваційною метою визначається насолода або чуттєве задоволення (задоволення, насолода життям, розваги).

Завершують ієрархію ціннісних типів Power (Сила, Влада) та Universalism (Універсалізм). Сила або Влада пов’язана з функціонуванням соціальних інститутів, вимагає певної диференціації статусів, і в більшості випадків в міжособистісних відносинах. Центральна мета цього типу цінностей полягає в досягненні соціального статусу або престижу, контролю або домінування над людьми (авторитет, багатство, соціальна влада, збереження свого суспільного іміджу, суспільне визнання).

Схема 1 Узагальнення цінностей опитувальника за типами цінностей згідно методиці Ш.Шварца (модифікована)

З табл.5 можна побачити ранжування ціннісних орієнтацій молоді Луганської області за середнім показником. Найважливішою п’ятіркою для молодих людей області виступає «міцне здоров’я», «міцні сімейні стосунки та міцна родина», «професіоналізм», «особиста незалежність, бути самостійним», «спілкування з близькими по духу людьми, друзі» (від 4,6 до 4,4 бали з 5), що підтверджує гіпотезу про важливість соціальних зав’язків молоді та плани на майбутнє.

Таблиця 5

Проранжовані ціннісні орієнтації луганської молоді (середнє)

Міцне здоров’я 4,6
Міцні сімейні стосунки та міцна родина 4,5
Професіоналізм 4,5
Особиста незалежність, бути самостійним 4,4
Спілкування з близькими по духу людьми,друзі 4,4
Отримання нових знань,навчання 4,3
Здатність вирішувати важливі проблеми 4,3
Відповідальність 4,3
Кохати та бути коханим (ною) 4,3
Побутовий комфорт 4,3
Подорожі, подорожувати світом 4,0
Багатство та гроші 3,8
Розваги 3,7
Соціальна та громадська активність 3,5
Активна громадянська позиція 3,5
Єднання з природою 3,5
Визнання, слава 3,1
Влада над людьми 2,7

Таким чином, можна говорити про ціннісний портрет луганської молоді. Вона орієнтована в першу чергу на самостійність, безпеку, сімейне благополуччя та дружбу, а вже потім на кар’єрний розвиток та визнання.

Соціокультурний портрет молоді Луганської області є неоднозначним, багатогранним та сучасним. Він ілюструє зниження рівня освіченості та прагнення до самозайнятості. Має складові пасивного відпочинку, зневіри у своїх власних силах щодо змін політичного, економічного, соціального життя міста та країни, а також, слідуванню сучасним інформаційним направленням у соціальних мережах. Орієнтацію на розваги та традиційні заходи (концерти, змагання, ярмарки тощо), на неформальну освіту та нові форми розвитку та навчання. Має зародки участі у житті громад, висловлюванні своєї думки та прагнення до розвитку.

Можна виокремити декілька характерних рис молоді Луганської області:

  • освіченість;
  • українська самоідентифікація;
  • погляд у євроінтеграцію;
  • орієнтація на ведення своєї справи (бізнес та самозайнятість) або на інтелектуальну працю чи керівництво (амбіції менеджерів та лідерів);
  • автономія;
  • незалежність.

Висновки і пропозиції. Отримані  результати  соціологічного  дослідження дають нам змогу зрозуміти, що молодь Луганської області має виражений ціннісний каркас, який складається з безпеки (колективної та індивідуальної), яка полягає не лише у фізичній безпеці (здоров’я та мир), але й у стабільності, гармонії, приналежності до певних соціальних груп; повсякденної взаємодії, яка веде до приналежності до малої соціальної групи, найчастіше до сім’ї, важливе її благополуччя, дружба та любов; професійна ідентифікація, соціальна активність (освіта та громада, насолода та розваги); амбітність, прагнення до влади чи високого  соціального статусу, або престижу; гармонічне існування у середовищі та у природі.

Тож ми маємо неоднозначний та суперечливий образ молоді Луганської області:

  • Молодь прагне до саморозвитку, має активні плани, проте зосереджується на сімейних цінностях та уникає громадські\их заходів, дуже часто не висловлює свою думку.
  • Молодь прагне до волонтерства, захисту прав тварин та людини, але при цьому не організовує або не приймає участь у таких заходах.
  • Багато часу молодь присвячує соціальним мережам, при цьому не приймає участь в он-лайн обговорені проблем громади та не інформована про заходи, які відбуваються в громаді (не підписані на відповідні сторінки).
  • Молодь прагне до організації молодіжного простору та місць відпочинку, але не має бажання долучатись до їх обладнання.

Основною тезою рекомендацій є моніторинг – інформування – дія – співпраця.

Список використаної літератури

  1. Соколов А. В., Щербакова І. О. Ціннісні орієнтири гуманітарного студентства. СоцИс. 2003. №1. С. 1 – 21.
  2. Ивин А.А. Ценность и понимание. Вопросы философии. 1987. № 8. С. 31-45.
  3. Шелер М. Избранные произведения. Москва: Гнозис, 1994. 490 с.
  4. Здравомыслов А. Г.Отношение к труду и ценностные ориентации личности рабочего. Социология в СССР. Москва: Мысль. 1965. Т. 2. С. 187-207.
  5. Schwartz, S. H. (2012). An Overview of the Schwartz teory of Basic Values.Online Readings in Psychology and Culture, 2(1) URL: http://scholarworks.gvsu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1116&context=orpc
1

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

lnu.katemix@gmail.com

1
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 12-10-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю