«У вас уже достатньо прав, що вам ще треба?» (Частина 2)

Вбивства честі (коли жінку, наприклад, зґвалтували, а родичі, що не можуть жити з таким «соромом», її вбивають), крадіжка наречених або операції, що калічать, не поширені в Україні. Але у світі така практика все ще існує. Дівчата в Африці й навіть у кавказьких регіонах Росії після народження проходять процедуру жіночого обрізання, яке являє собою реальне скалічення жіночої статевої системи. На жаль, відмова від такої маніпуляції неможлива, адже у такому випадку жінка стане об’єктом цькування і погроз. А викрадання наречених навіть зараз вважається важливою частиною заручення, наприклад, у Казахстані. Поліція на такі виклики не реагує, а дівчата, які відмовляють «залицяльникам», стають неповноправними членами соціуму.

Домашнє насильство. В Україні досі не ратифікована Стамбульська конвенція (але маю зазначити, що невеликі зрушення все ж таки є). Через коронавірусну пандемію ситуація з домашнім насильством загострилась ще більше. Але, як демонструє дійсність, сучасні закони не працюють настільки злагоджено, щоб захистити жінок і, що не менш важливо, дітей від агресії.

Сексуальне насильство. Зґвалтування вважається одним із найменш розслідуваних правопорушень. Окрім цього, існує в нашому суспільстві тенденція перекладати відповідальність за скоєний злочин на саму жертву («сама винна», «спідниця занадто коротка», «не треба було стільки пити»). Тому інколи дівчата навіть не наважуються заявити про ситуацію, в якій опиняються. Крім того, на жаль, Україна залишається досить корумпованою країною, тому кривдник завжди має шанс просто відкупитися і йти далі тероризувати дівчат.

Релігія. Спочатку про країни, де панує іслам і де ситуація дуже сумна: хіджаби та паранджа – найменші з проблем ісламських жінок. Але будемо чесні, там дівчата не дуже готові боротися з утиском прав жінок, адже для них їх світ – нормальний світ. А захистити тих, хто не готовий прийняти допомогу, – ідея не прикольна. Тому єдине, на що здатен фемінізм у такій країні: показати, що можна жити інакше, та надати допомогу тим, хто вирішив, що хоче те саме –  «інакше». Щодо України: церква у нашій державі не всемогутня, а Біблія не дорівнюється до основного закону країни. Але навіть у нас церква інколи сипле заявами про те, що українське суспільство не має копіювати західні тренди (навіть відкривали рота з приводу ратифікації Стамбульської конвенції) та часом виражає своє незадоволення абортами. Однією з причин є, мабуть, залежність більшої частини церков від російського патріарха, який у свою чергу є потужним рупором пропаганди у власне Росії та намагається дістатися і до нашої країни.

Аборти. В Україні ситуація з абортами залишається більш-менш прийнятною. Але у сусідніх консервативних державах зміни відбуваються не на користь жінок. Польща все більш активно пропагує народження за будь-яких обставин (останнім разом заборонили робити аборт, навіть якщо існує загроза для плода).

Російська влада також занепокоєна спадом народжуваності, тому застосовує санкції щодо приватних лікарень, які роблять аборти за гроші, але без відтягування часу. Тому в цих країнах процвітає так званий «абортний туризм» (хоча доречніше буде «абортна еміграція») або нелегальні аборти. Для того, щоб скористатися першим способом, потрібні гроші та достатньо часу, а другий метод доволі небезпечний для здоров’я і життя жінки.

To be continued…

0

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Sasha

3
Коментарі: 0Публікації: 3Реєстрація: 16-09-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю