Аборт: заборонити не можна дозволити? – Частина 2

Проблема заборони/дозволу аборту має багатогранну, глибоку філософську, гуманістичну і правову природу. При її вирішенні постають два найголовніші питання:

1) З якого моменту плід вважається людиною, правом на життя якої не може розпоряджатися матір?

2) Як має закон регулювати питання абортів: заборонити, дозволити або обмежити?



Представники традиційних християнських світоглядних позицій відстоюють абсолютну цінність людської душі. Їх відповіді прості і прямі: плід – це людина з самого початку запліднення, життям якої ніхто не в праві розпоряджатися. Вимога – заборонити аборти.

Прихильники ліворадикальних ідей акцентують увагу на абсолютному праві жінки розпоряджатися своїм тілом: «My body my business!» – головний слоган активістів подібного сорту. Їх вимога – дозволити аборти.


Протести, викликані техаським законом про заборону абортів після 6 тижня вагітності


Обидві думки відображають два головні аспекти проблеми, однак зведені до абсолюту ідеологічними рамками. А як вчить нас історія – радикальні рішення призводять до неконтрольованих наслідків. Пряма заборона абортів призведе і призводить до опору з боку обуреного авторитарним рішенням населення, а прямий необмежений дозвіл абортів буде мати наслідком нівелювання цінності життя плоду, який є потенційною людиною, чим спаплюжить принципи гуманізму суспільних відносин.

Виходить, що заборона аборту не враховує інтереси індивіда – жінки, а дозвіл – зводить нанівець інтерес більшості. Класична проблема співвідношення інтересів індивіда та всього суспільства – одна з найбільш складних проблем філософії, політики, права і всього людства.


Аналогічною за характером проблемою є заборона товарного обороту алкоголю. Заборона не враховує інтерес індивіда у доступі до певного товару, а необмежений дозвіл не враховує інтерес суспільства у тверезому, безпечному оточенні. При чому ані «Сухий закон» США 1920-1933 років, ані антиалкогольні кампанії у СРСР цю проблему, як показує історія, не вирішили.


Питання такого рівня складності не має простої однозначної відповіді. Завдання законодавця – знайти точку найбільшого балансу між обмеженнями інтересів індивіда та загалу. Адже джерело влади – народ, а народ – це мільйони індивідів, які визнаються найвищою соціальною цінністю.

Встановлення найбільш прийнятної та справедливої міри таких обмежень неможливе без участі жінок та врахування їх думки, а це вже вдалий аргумент на користь залучення жінок до прийняття важливих владних рішень та миробудівництва.

Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

1

Автор публікації

Офлайн 16 години

Brofister

2
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 14-09-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю