Переговори при нерівних позиціях: Нельсон Мандела.

Позиції переговорників дуже часто зовсім не є рівнозначними. В світовій історії є безліч прикладів переговорів зі слабими альтернативами. Дуже яркий приклад – переговори  ПАР і Нельсона Мандела та представників білого апартеїду. Сторони прийшли до вірного рішення – перевести переговори, щоб уникнути ще більше жертв. На початку 1990 років вони почали процес примирення, війни і конфлікту, що тривав більше 50 років. Це був етноконфлікт за права людей. Шлях до примирення був дуже складний – він пролягав через вбивства насилля та переслідування. Нельсон Мандела був засуджений до довічного ув’язнення у 1962 році, за політичну діяльність, яку визнали терористичною. Мандела відсидів у в’язниці 27 років,  і був звільнений у 1989 році і незабаром був обраний президентом ПАР, ставши першим в історії країни темношкірим главою держави.

Нельсон Мандела був одним з найбільш шанованих державних діячів світу за встановлення демократії. Його чарівність, почуття гумору і здатність сміятися над собою, його вміння прощати тих, хто жорстоко з ним звертався, і вся приголомшлива історія його життя – все це в тій чи іншій мірі пояснює воістину загальну любов і повагу, якими користувався Мандела.

Він вважав, що підтримувати відносини з іншою стороною / опонентом можливо. З чого починати? З встановлення довіри між переговорниками. Довіра відіграє позитивну роль в процесі прийняття рішення важких питань.

Капітуляція влади білих сприймалася однією стороною як програш та ризик для життя. На початку переговорів обидві сторони мали страхи та побоювання. Але навіть при наявності гарних відношень переговори можуть ускладнятися. Власне відчуття і тільки інтуїція допомагають повірити в успіх переговорів. Дуже кропітка робота про встановлення робочих відносин, перевіряти свої страхи і перевіряти інтереси, розуміння своїх слабкостей – вміння признавати помилки та представляти варіанти. У грудні 1993 року за вклад у перемир’я Нельсон Мандела і президент Фредерік де Клерк (його опонент) були нагороджені Нобелівською премією миру.

Після відходу з політичної сцени на публіці Мандела з’являвся в основному в зв’язку з діяльністю Фонду Мандели – благодійної організації, яку він заснував. А в 89-річному віці він сформував Раду старійшин, до якої увійшли провідні політики світу. Старійшини пропонували свої знання і досвід “для вирішення деяких найбільш складних світових проблем”.

Він також зіграв ключову роль у вирішенні ФІФА надати ПАР право провести чемпіонат світу з футболу в 2010 році. Нельсон Мандела особисто був присутній на церемонії закриття цього турніру.

Всім кого, зацікавила біографія цієї  відомої людини, раджу подивитися художній фільм «Нескорені» / Invictus. Про  сильну особистість, яка подолала свій страх і змогла знайти власний шлях до прощення ворогів.

1

Автор публікації

Офлайн 7 години

Kateryna Ihnatenko

19
Коментарі: 0Публікації: 15Реєстрація: 15-09-2021
Поділитися постом

You may also like...

Залишити відповідь

Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
captcha
Генерація паролю